Представляємо підбірку веселих, цікавих, пізнавальних віршиків для найменших діток.
СМІЛИВЕ КОШЕНЯ
В саду, в ожинових кущах,
Сміливе кошенятко
Зустріло чемного хруща
На волохатих лапках.
І чемний хрущ йому сказав:
— Я радий вас вітати,
Бо я давно на друга ждав.
Я — хрущ. А вас як звати?
Але сміливе кошеня
Було нечемне, мабуть,
Бо, не сказавши навіть «няв»,
Втекло чимдуж до мами.
Анатолій Костецький
***
КІТ
Кіт — ледащо й боягуз,
цілий день мурчить під вус,
що він тигрові рідня…
Хай хтось вірить,
та не я!..
Володимир Підпалий
***
ПІДКІВКИ
В маленької киці
м’які топтаниці,
гостренькі дряпки —
з підківками лапки…
Володимир Підпалий
***
Іде кіт через лід
Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
— Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
— Бо я чорний, — каже кіт, —
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!
Микола Вінграновський
***
Мак і Кіт
Та ще змалечку-змалку,
З-за маленьких часів
Біля білого ранку
Мак червоний розцвів.
Чорні вуса котячі
У старого кота.
Чорні вуса ледачі
Кіт наставив і став.
Він дивився і кліпав,
Чорний вус вів отак:
Як це так — серед літа
Червоніє тут мак?
Та ще змалечку-змалку,
З-за маленьких часів
Біля білого ранку
Мак червоний розцвів.
Микола Вінграновський
***
Котик, котик, золотий животик
Котик, котик,
золотий животик,
а хвостик залізний —
не ходи нам пізно!
Не буди ще з ночі
нам медвяні очі,
медом, соне, ти
очі нам масти.
Будемо ми спати,
а мати співати.
І ти, наш коточку,
задрімай в куточку.
Микола Вінграновський
***
Хитрий Мурко
Вечір горнеться до свічки,
Сонько тулиться до щічки,
Ліжечко теплом шепоче:
− Казки хочу, казки хочу.
Геть розбіглись босі ноги
Престарезної дороги,
Загорнулись у тумани.
Де ж ту казочку дістану?
Причаївся Мурчик нишком,
Хвостик витягнув з-під ліжка.
Думає, що я не знаю,
Де він казочки складає.
Галина Мирослава
***
НАШ ВОРКОТИК
Наш Воркотик не гуляє
Ниточки снує-мотає.
Як змотає на клубок,
Вшиє Галі фартушок.
Олена Журлива
***
Я не хочу так, як всі!
Все цікаво для малят!
П’ять кумедних котенят –
Дві сестри і три брати
Пізнають нові світи!
Їжачка побачив Рудик,
З ним тепер дружити буде.
Та чому така шорстка
Сіра шубка в їжака?
Вліз на гілку котик Білий,
Непосида пустотливий.
– Няв! Синички! Скільки? Шість!,
Кіт пташок очима їсть.
– Височенько! Не дістати!
До кота озвався дятел:
– Гей, нахабо на гілляці,
Буде тобі купці-ляпці,
Як впадеш у нашу річку…
Йди гуляти на травичку,
Чи біжи на камінці,
Як Кицюня. Будь, як всі!
Спить у кошику Чорнушка,
Не нявчи її під вушка.
Подивись, твій брат Смугастий,
Теж почав пташину пасти!
– О, в травиці горобці…
Я не хочу так, як всі!
Наталя Карпенко
***
ЗАЙЧИК І КОТИК
Зайчик котика зустрів
І на задні лапки сів:
– Ой, які ж ми схожі,
Милі та пригожі.
Котик крикнув: – Ні! Ні! Ні!
Ми у схожому вбранні,
Сірі та пухнасті,
Однієї масті.
Ми однакові на зріст,
Та у мене довгій хвіст.
А у тебе вуха
Замість капелюха.
Зайчик мовив: – Ну то й що,
Це дрібниця, це ніщо.
Ми з тобою схожі,
Милі та пригожі.
Котик муркнув: – Няв, няв, няв!
Котик зайця обійняв.
Тішився вухатий,
Тішився хвостатий.
Наталя Карпенко
***
ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ
Є в нас дiвчинка Маринка,
Зовсiм крихiтна дитинка.
I сестричка Галочка,
Галочка-стрибалочка,
I руда вусата киця —
На малюнок подивiться!
Ось Маринка спить у лiжку,
А круг лiжка бродить кiшка.
Кiшка спинку
Вигинає,
На Маринку
Поглядає.
— Ой, як добре у колисцi!
А менi немає мiсця…
Я не хочу спать сама,
В мене й лiжечка нема.
Я пiшла б собi в комiрку,
Тiльки мишачi там нiрки,
Мишенята
Там стрибають,
Кицi спати
Заважають.
Я заснула б на вiкнi —
Буде холодно менi.
Я заснула б у кутку,
У кутку на килимку,
Тiльки там сидить Жучок,
Не пускає у куток.
Ой, як добре у колисцi!
Може, й кицi буде мiсце?
Наша кiшка — в лiжко скiк!
До Мариночки пiд бiк,
Вмить згорнулася в клубочок
I тихесенько вуркоче.
Тут прибiгла Галочка,
Галочка-стрибалочка.
Подивилась — от бiда!
Спить у лiжечку руда.
— Ах ти ж, киця, наша киця!
Так робити не годиться,
Бо Мариночка мала
Налякатися могла!..
А Мариночка прокинулась,
Побачила кiшку — i смiється!
Наталя Забіла
КИЦЯ МУРКА
Киця Мурка
Все муркоче.
На подушці
Спати хоче.
Каже дівчинка
Маленька:
— В тебе лапка є
Пухленька!
Підклади
Під вушко,
Буде, як Подушка!
Бо подушечка
Моя
Має квіти
По краях.
Ти, як ляжеш
Спати,
Можеш їх
Прим’яти!
Ганна Чубач
***
НІЖНИЙ КОТИК
Лютує біла завірюха,
Кружляє.
Вітер холодить.
В кота позамерзали вуха,
Сидить під деревом, тремтить.
Мурка угледіла Іннуся.
До хати принесла кота.
Ласкаво погляда матуся:
«Сердечна доня вироста!»
Наталя Любиченко
***
ХТО ПЕРШИЙ?
Прийшов котик
З вулиці.
До матусі
Тулиться…
Змерз!
Ліг наш Пушик
На канапу.
Гріє мордочкою
Лапи.
Змерз.
Чуєш котик:
— Няв, няв, няв
— Хто б його
На руки взяв
— Я.
— І я, —
Сказав Ілля.
Варвара Гринько
***
КОТИК ТИХО ВОРКОТИТЬ
Вечір. Зорі. Повна тиша.
Онуча дідусь колише.
Котик тихо воркотить,
Бо в колисці хлопчик спить
Спи, внучатку, моя мріє,
Дідусева ти надія.
Спи, Юрасю, засинай,
Мою пісню наслухай.
Одцвіла рясна калина,
Достига в саду малина.
Сон маляті не пусте,
В сні маляточко росте.
Спи, внучатку, моя мріє,
Дідусева ти надія. Спи.
Не бійся в сні літать,
Швидше будеш виростать.
Варвара Гринько
***
КОТИК
Скочив котик,
Сів на плотик.
Миє ротик
І животик.
Він біленький
І чистенький, –
Гарний Мурчик
мій маленький.
Марійка Підгірянка
***
КИЦЯ-МИЦЯ З КОЛОМИЇ
Киця-Миця з Коломиї
Малюночки несла сині,
Дірка в торбі, та байдуже! –
Поспішала Киця дуже.
Киця торби не зашила
Та й малюнки розгубила.
Крілик-Трілик-шулавило
Біг до шевчика по шило.
Позбирав усі малюнки,
Позбирав усі рисунки.
Прикрасив він ними хату,
Ще й зробив собі загату…
– Чи ж то, любий друже Крілю,
Такий звичай на Поділлю:
Що знайдете – те вже й ваше?
Віддавай нам те, що наше!
– Хто ж то, люба Кицю-Мицю,
Йде на ринок у столицю,
Йде собі до Коломиї –
І торбини не зашиє?!
Тільки трошки посварились,
Та до суду не водились,
Бо таки, сказати правду,
То обоє провинились.
Марійка Підгірянка
***
СМІХОТА
Кіт пита у кота:
— Що таке сміхота? —
Кіт коту повіда:
— Штука ця не проста.
Це коли у кота
Мишки вкрадуть хвоста!
Анатолій Камінчук
***
КИТ І КІТ
Риба кит живе у морі.
Кіт у хаті та в коморі.
Кит у морі спить вночі.
Кіт ночує на печі.
Анатолій Камінчук
