Виховати дитину – завдання складне. Діти часом починають ображатися на батьків через те, що ще недостатньо дорослі для деяких вчинків. Розповідаємо про 5 фраз, які допоможуть виявити приховану образу у дитини.
“Мамо, я тебе ненавиджу” – таке не хоче почути жодна жінка. Коли діти підростають, і настає так званий підлітковий бунт — можливо все. Образливі дитячі слова можуть бути просто поривом емоцій, а можуть носити у собі багаторічну образу. Психологи рекомендують – щоб дитина була спокійною та емоційно стабільною під час пубертату, просто потрібно її слухати та чути.
Ти мене не розумієш
Розуміння – взагалі штука складна. Що говорити про стосунки двох різних поколінь – підлітка та дорослої людини, яким знайти контакт максимально складно. І справді, мами рідко щиро приймають і розуміють примхи своїх підростаючих дітей – нові уподобання в одязі, частіше екстравагантні та безглузді, нова сучасна музика, від якої «кров з вух».
Але варто пам’ятати, що, не йдучи на контакт і не бажаючи розуміти свою дитину, батьки лише посилюють ситуацію.
Часто через роботу і побутові проблеми матері почуваюся вічно втомленими. Звичайно, з такої мами виходить зовсім нікчемний співрозмовник. Але варто лише зупинитися, сісти поряд і поговорити – легше стає всім. Розуміння приходить саме собою.
Не твоя справа
Такою заявою підростаючий син/донька намагаються позначити свої особисті межі. Ні для кого не секрет, що мами, особливо коли їхні діти починають дорослішати, намагаються утримати тонку ниточку, яка зв’язує їх із дитиною. Вони не знаходять нічого кращого, як почати втручатися у особисті справи дітей, перевіряти їхні речі. Контролювати кожен крок. І коли в будинку лунає підліткове «не твоя справа», варто задуматися, чи не було порушено той самий кордон свободи дитини.
Батькам варто більше довіряти своєму чаду, ділитися з ним своїми переживаннями, вибудувати контакт, який допоможе йому відкритися.
Я не хочу з тобою жити
Жити з батьками не хоче взагалі жоден підліток. Насправді коли діти кажуть, що не хочуть жити з батьками, навряд чи це глобальна образа і небажання бути в одних стінах з дорослим. Скоріше, це ще один спосіб сказати «я хочу бути вільним і самостійним».
Щоб уникнути проблеми, у цій ситуації можна спробувати дати дитині волю – самостійно готувати, зовсім не заходити до її кімнати та не контролювати її стан, перестати “влазити” у навчання. Цілком можливо, що дитина справді впорається сама із такою імітацією дорослого життя, і бажання з’їхати пройде само собою.
Ти погана мати
Сприймати адекватно критику вміють далеко не всі. Якщо ж ця критика різка і груба, і вимовляється рідною дитиною – стримати емоції стає неможливо. Але що думає підліток, говорячи матері, що вона погана? Навряд чи він замислюється над тим, що його мама погано виконує свою соціальну роль, швидше за все це спосіб зробити боляче, вивести на емоції.
Підлітковий вік – найемоційніший період у житті людини. У цей час відбувається різке зростання, гормональний збій, які не можуть не відбиватися на стані підлітка. Тому, почувши подібну фразу від дитини, не варто закопуватись у почутті провини та шукати проблему в собі.
Найправильніше буде запитати, чому дитина так думає. І якщо вона не зможе виразно нічого відповісти – то так воно і є, це просто емоції. Якщо ж вона розповість точно, за якими критеріями вирішивла, що мати погана, тоді варто задуматися, обговорити і виправити свою поведінку стосовно дитини.
Я тебе ненавиджу
Почувши таку фразу від своєї коханої дитини, варто зупинитися і віддихатися, щоб не наговорити нічого образливого у відповідь. Найімовірніше, підліток не хоче образити матір і насправді просто не знає, як висловити свої емоції, підібрати слова.
Тут варто допомогти дитині у виході емоцій, направити не на близьких людей, яким буде прикро, а в інший бік. У психологів є прийом – «гнівний лист». Рекомендується написати на папері все, що турбує, викликає ненависть та інші негативні емоції, а потім спалити листок. Якщо допомогти дитині прожити проблему, дати вихід негативу, стосунки з нею стануть міцнішими та чуйнішими, і слово «ненавиджу» навряд чи ще раз зірветься з вуст у бік батьків.
Щоб контакт із підлітком ніколи не губився, потрібно його слухати та чути. Іншого глобального секрету немає – просто бути розуміючою мамою, яка здатна підтримати і поспівчувати однаково щиро у будь-якій ситуації будь то погана оцінка, бійка з однокласниками чи нерозділене кохання.
