В кожен момент, в будь-якій ситуації, що б не трапилося – вірте в дитину

В кожен момент, в будь-якій ситуації, що б не трапилося – вірте в дитину

Вірте в дитину. В кожен момент, в будь-якій ситуації, що б не трапилося – вірте в дитину. Навіть коли зовсім опускаються руки… будь ласка, вірте.

Був у мене в педагогічній практиці моторошний випадок. В один сірий березень з репетиторського сайту зателефонувала жінка, яка мало не в сльозах просила допомогти її синові. Йому загрожувала неатестація в 11 класі з математики, одні двійки, нічого не виходить, ні одну контрольну не здав за рік, всі в шоці, сльози і «поможіть здати хоч на три».

А у мене якраз один учень поступив і звільнилося місце, вже дуже не хотілося працювати з такою кількістю двійок, і, мабуть, відсутністю мотивації, але вирішила взятися.

Приїжджаю, мама мені з порога повідомляє, що займатися він не хоче, шукайте підхід. От думаю, вляпалася. Підхід в 11 класі в березні. Ідеально. Мало не розвернулася прямо там, та сміливості не вистачило. Пішла.

За столом сидів худий, замучений підліток з колами під очима і дуже втомленим поглядом. Я представилася і сказала, що прийшла допомогти. Він огризнувся і сказав, що йому не треба допомагати.

Давай, кажу, зіграємо в математичну гру. Дитина похмуро глянула на мене, але погодилася. Пояснила правила, він зацікавився, навіть посміхнувся). Почали грати. Раз класний хід, два класний хід – і він мене з блиском обіграв. Вау …. В цю гру я ще жодного разу не програвала.

Занадто дивно. Це була не випадкова перемога, це були чудово обдумані ходи і прекрасне логічне мислення. І у нього двійки з математики? Серйозно?

Я поділилася з ним своїми думками і попросила подивитися його зошити. Він дуже зніяковів, мабуть, дуже не хотів мене засмучувати. Але показав.

Те, що я там побачила, я не забуду ніколи. Там були абсолютно незвичайні рішення стандартних завдань: графічні методи, дослідження за допомогою похідних, використання властивостей функцій, введення параметра, чудові короткі і красиві аналітичні викладки. Перекреслені. Жорстоко так перекреслені червоним. На деяких листах перекреслені так, що на аркуші з’являлися розриви. І двійки. Багато двійок в поєднанні з фразами «в класі робили не так!».

Я покликала його маму, розповіла про те, що у дитини прекрасна математика і що йому дорога на мехмат. Що зараз їм треба забити на шкільні оцінки, я допоможу вийти на цю нещасну трійку, але їм треба почати працювати з форматом профілю на ЄДІ і здавати ДВІ. Хлопчик сидів в шоці. Йому ніхто такого не говорив … він сидів і зачаровано дивився в свій зошит. А мама лише сказала «Ну-ну. І що ж тоді у цього генія двійки? » Я спробувала їй пояснити, що це нестандартні методи рішення і, можливо, його шкільний учитель просто їх не розуміє або не хоче приймати, ось і ставить двійки. Але мама була непохитна. Дитина дурень, не може робити нормально, та який йому вуз, ми йому ПТУ пригледіли, ось туди і піде. На трійку треба здати.

Важкий випадок. Ну ок, погодилася допомогти з трійкою, а сама стала підсовувати дитині завдання з ДВІ і олімпіад. Деякі він вирішував швидше і крутіше за мене, застосовуючи дивні штуки, від яких я посміхалася і захоплювалася. Хлопчик кожен раз питав «а я правда правильно роблю …? Справді правильно? » У нього ніхто ніколи не вірив … Після занять з ним я ридала в сквері біля їхнього будинку, не розуміла, що можна зробити і як переконати батьків.

В один із днів хлопчик влаштував батькам скандал. Сказав, що буде поступати в нормальний вуз і що йому потрібен репетитор з фізики. Після мені зателефонувала мама і суворо сказала більше до них не приходити.

А через пару днів подзвонив сам хлопчик. Сказав, що поки у нього немає такої суми, щоб оплачувати мої заняття, але він готовий платити 500 рублів, а решту все віддасть з першої зарплати. Я була в шоці … і я погодилася.

Ми стали займатися підготовкою до вступу. Розповіла про нього своєму знайомому репетитору з фізики, той теж узяв його на заочне навчання: порадив книги, давав завдання, перевіряв і давав коментарі. Хлопчик абияк отримав трійки в році (переконали його писати «по стандарту»), здав ЄДІ з математики на 99, ЄДІ з фізики на 96, і ДВІ на 100. Взяли з розпростертими обіймами.

Зараз він закінчує другий курс мехмат. Виступає на студентських олімпіадах та конференціях. Працює в Яндексі. Гроші за заняття чесно віддав і мені, і репетитору з фізики, навіть з відсотками)). Вітає з усіма святами і надсилає квіти.

Чому я вирішила згадати цю історію? Просто позавчора, в день захисту дітей, його мама прислала мені єдину за цей час смс. Там було «спасибі».

Джерело