Ця ситуація знайома кожному з батьків: дитина клянчить нову іграшку, вона просить залишити її сьогодні вдома, або їй потрібно ще щось таке дивне, що вам навіть важко пояснити, чому ви не можете дати це дитині прямо зараз. Ваша розмова одразу може перетворитися на суперечку і закінчитися… так, істерикою — вашої дитину (або вашою власною).
На щастя, є лише два слова, за допомогою яких ви можете спробувати зупинити бурю на старті. Один батько з форуму Reddit (він пише під ніком random_dude) поділився з іншими користувачами своїм відкриттям: виявилося, що у його сім’ї творить чудеса фраза «я теж».
«Коли наша дитина просить про речі, які абсолютно нездійсненні, тепер ми просто говоримо йому „я теж“, і зазвичай суперечка та випрошування на цьому закінчується», — пояснив цей батько і навів кілька прикладів:
Дитина: Я хочу покататися на човні!
Тато: Я теж.
Дитина: Я теж.
Все!
«Раніше ми намагалися пояснити дитині, чому ми не могли зробити те й те, і іноді доходило мало не до бійки, — продовжив свою розповідь батько. — А фразою „я теж“ ми показуємо дитині своє співчуття і опиняємось таким чином з нею на одному боці. Спробуйте, можливо, цей прийом допоможе вам».
Користувач з ніком ohsoluckyme написав: «Так! Я теж говорю цю фразу. Цей прийом хороший для [віддзеркалення] емоцій. Якщо дитина злиться, сумує чи засмучена, я кажу їй: „Мені теж сумно. Я хотів би, щоб ми залишилися в парку довше»».
Користувач з нікнеймом abc5 також із великим захопленням відгукнувся про цей лайфхаку: «Це просто золото для батьків! Я дізнався про цей прийом із книги під назвою „Як говорити, щоб маленькі діти слухали“. Ми використовуємо цю фразу для всіх видів істерик. Якщо моїй дитині потрібні цукерки, я кажу їй: „Я теж хотів би, щоб ми могли їсти цукерки весь день, кожен день і ніколи не зупинятися!“. Якщо він хоче полуниці, а полуниця закінчилася: „Я хотів би, щоб вся наша кухня була забита полуницею до стелі!“. Ви даєте вашим дітям те, чого вони хочуть, лише у фантазіях. Цей прийом працює майже щоразу, і ми зазвичай отримуємо задоволення, вигадуючи все більш безглузді гіпотези та бажання. І ось істерики вже немає!».
Користувач Horst665 пішов ще далі і пояснив, як із цієї фрази можна почати цілу фентезійну гру: „Я хотів би бути на човні!“, „Ой, я теж! А що, якби диван був нашим човном, а все інше — водою?“, „Швидко, пливи!“ і таке інше. На нашій кушетці вже відбувалося так багато всього, коли малюк доріс для таких ігор. Ми були на човні, на острові, оточеному водою, на острові, оточеному лавою, на підводній науковій станції, у космічному шатлі, у гоночному автомобілі, у печері, у клітці з небезпечними динозаврами зовні…»
Фахівець з догляду за дітьми зазначив, що він також використовує цей прийом час від часу і справді підтверджує його ефективність. А інші користувачі обговорювали переваги цієї техніки в дискусіях з підлітками. Користувач під ніком kjtstl пояснив, що фраза «я теж» не викликає у тінейджерів такої захисної реакції, як гнів. Це просто співчуття.
Здається, ця розумна порада може допомогти багатьом батькам впоратися з важкими моментами у спілкуванні з дітьми різного віку. А ви вже намагалися реагувати так на прохання ваших дітей?
