Ситуація, про яку ми будемо вести розмову, стандартна і зустрічається дуже часто. Дитина першого року життя протягом дня – предмет гордості й обожнювання родичів – тиха, мирна, весела, добре спить і не вередує. Але всі ці достоїнства миттєво зникають у той момент, коли дорослі члени сім’ї вирішують, що, після трудів праведних добре було б і поспати. Сонний настрій мами і тата явно суперечить намірам дитини, яка плаче і починає демонструвати невгамовну активність відразу ж після впровадження в ліжечко.
У результаті ніч перетворюється в незрозуміло що … Спів, заколисування, годування, гуляння, пиття водички, сидіння на горщику, все, що завгодно, тільки не сон. Епізодично дитячі оченята все-таки закриваються, але сон не глибокий і не тривалий, постійно знаходяться приводи до пробудження, загалом, нудьгувати по ночам батькам не доводиться.
Підкреслимо: ми не розглядаємо ситуацію, при якій дитя пищить і вимагає уваги постійно – і вдень, і вночі потребує присутності дорослих, щоб її носили на руках і т.д. Тоді вже явно доводиться шукати або хвороби, якісь серйозні педагогічні проблеми.
Наш випадок, це зовсім конкретний діагноз. Зазвичай його ставлять бабусі, і звучить він так: “дитина переплутала день з ніччю”. І справді: якби вдень не світило сонце й татові не треба було йти на роботу, то все виглядало б цілком пристойно – і спимо, і не кричимо, і взагалі янголятко.
Така ситуація не дуже відбивається на стані здоров’я дитини, але зовсім не влаштовує маму й тата. Оскільки дитина все-таки досить зацікавлена у тому, щоб мати веселих, бадьорих і здорових батьків, проблему треба вирішувати.
Особистий досвід кожної дорослої людини свідчить: бажання спати в конкретний момент часу залежить від трьох основних параметрів:
- Інтенсивності енергетичних витрат – чим вони більші, тим більше хочеться спати;
- Тривалості і глибини попереднього епізоду сну, а також часу, який минув від цього самого епізоду – тут все зрозуміло без коментарів;
- Співвідношення сну і прийому їжі – після ситного обіду й сон солодкий.
Все це справедливо і для дорослого, але стосовно дитини першого року життя, ці фактори ще більш значимі.
Можна згадати і про те, що на сон впливає стан здоров’я, бо біль, підвищення температури тіла, кашель, нудота та інші “принади” сон явно не поліпшують. Але проблема перевернутого життя не має зв’язку з конкретними хворобами, оскільки важко уявити собі певну дитячу хворобу, яка щоразу виникає саме в той момент, коли батьки збираються спати.
А ось що впливає дійсно, так це повітря в спальні. Адже зрозуміло, що якщо повітря свіже (тобто прохолодне і вологе), то спати легко, а якщо крім дитини в кімнаті присутні мама, тато, кіт Мурзик, три килима і два обігрівачі, то можуть і проблеми виникнути.
І все-таки хвороба?
У більшості випадків, дитина, нагулявшись і вдосталь наспілкувавшись з батьками вночі, заспокоюється до 6-7 години ранку. І немає нічого дивного в тому, що не тільки мирний ранковий сон, але й всі наступні епізоди сну в денний час, використовуються мамою для власного відпочинку. Це, до речі, часто призводить до того, що ситуація стабілізується і перестає сприйматися як особливі неприємності – жінка вчиться висипатися протягом дня і вже більш-менш спокійно реагує на безсонні ночі.
У той же час, повноцінному денному відпочинку дуже заважає купа домашніх справ – прання, прасування, прибирання, приготування обіду, походи в магазин. І якщо б не вічно сонний, м’ятий і злий тато, із цим взагалі можна б було змиритися.
Перевернутий режим дня і ночі не виникає просто так, ні з того ні з сього. А, з урахуванням наведеної інформації, причини, що призводять до подібного розвитку подій, легко пояснити: досить дитині одну ніч не виспатися, як потреба в сні буде компенсована мирним і глибоким сном протягом дня, в результаті ніч – стане часом гуляння та спілкування.
Перевернутий режим – це хвороба. Але не тілесне страждання конкретного дитя, а соціальна хвороба конкретної сім’ї. Численні способи мирного співіснування з цією хворобою залежать від матеріального благополуччя сім’ї і передбачають, наприклад, виділення татові окремої кімнати, щоб він міг висипатися вночі, або використання праці хатньої робітниці, щоб мама могла висипатися вдень. У той же час, хвороба, яку не лікують, може призвести до ускладнень, і вони часто дають про себе знати. Адже зрозуміло, що може статися, коли у подружжя не збігаються місце і час сну …
Парадоксальність ситуації посилюється ще й тим, що лікарі не мають у своєму арсеналі практично ніяких способів допомоги, тобто такої чудової таблетки, яка поверне на місце перевернений режим, не існує. Справедливості заради слід зауважити: різні заспокійливі препарати (пустирник, валеріана тощо) все-таки призначаються, але справжня суть такого лікування – психотерапія для батьків (“Треба ж щось робити!”), а не реальна допомога дитині.
Головний висновок – допомоги чекати немає від кого. Доведеться розбиратися з проблемою самостійно, тим більше що, на відміну від більшості інших недуг, при хворобі перевернутого режиму ефективне тільки самолікування.
- Постаратися проаналізувати причини. Що могло перешкодити дитині спати? Якщо ці причини мають відношення до стану здоров’я (кишкові кольки, підвищення температури тіла, біль у вусі і т.д.) – за допомогою педіатра вирішити, як діяти вдень, щоб неприємні відчуття не тривожили малюка вночі. Пам’ятати, що найчастіша причина порушень нічного сну – повітря в спальні (сухе чи тепле).
- Як би особисто вам не хотілося спати, з усіх сил потерпіти і постаратися зробити так, щоб дитина не виспалася протягом дня. У дитини першого року життя протягом дня, тобто в інтервалі з 6,00 до 22,00, присутні від 2 до 4 епізодів сну. В ідеалі, один з цих епізодів слід виключити, але не за рахунок подовження інших. Тобто якщо дитина спала 3 рази по 2 години, а ви “добилися” того, що дитина стала спати 2 рази, але по 3 години, це нічого не змінить. Якщо дитина демонструє бажання спати,- активно розважати її (співати, грати, розмовляти і т.д.), максимально відтягуючи той час, коли вона міцно засне. І будити через дві години. Зрозуміло, що для нормальної жінки і люблячої матері, свідомо розбудити безтурботно сплячого малюка – завдання не з легких, але більше мирних способів не існує.
- Протягом дня максимально збільшити енерговитрати дитини. У цьому допоможуть прогулянки, активні ігри, гімнастика. Не забувати про те, що дитина дуже багато енергії витрачає на підтримку температури тіла: у жодному разі не перегрівати (не зловживати одягом та обігрівачами), зробити так, щоб під час прогулянки малюк міг рухати руками, ногами і головою.
- Заздалегідь привести в порядок спальню, тобто добре провітрити, пропилососити, помити підлогу. Пам’ятайте, що ідеальні умови для сну – температура 18-20 градусів, вологість – 60-70%.
- Відрегулювати режим годування. Зробити так, щоб їжа була присутня в інтервалі 23.00-24.00. Якщо введений прикорм, в останнє годування давати те, що найбільш ситне, тобто молочно-круп’яні каші. Якщо годуємо грудьми або сумішшю, то постаратися злегка не догодувати малюка в інтервалі 18.00-20.00, щоб він краще і з великим апетитом поїв перед сном.
- Вечірнє купання (перед останньою їжею) провести у великій ванні, у прохолодній воді з масажем і гімнастикою – це прекрасний привід і енергію витратити, і апетит нагуляти, і з батьками перед сном набавитись.
Головна складність лікування хвороби перевернутого режиму полягає в тому, що батьки, але частіше все-таки, мами та бабусі, змушені протягом певного часу здійснювати дії, які в корені суперечать загальноприйнятим уявленням про те, як треба любити дітей. Та як це можна, щоб рідне дитя не догодувати, не укласти, розбудити?! Та ми готові ще 2 роки ночами не спати!
Готові не спати? Місяцями підтримувати проблему, вирішення якої вимагає максимум 2-3 дні? Це вже інша хвороба. Мазохізм, називається. Педіатри таке не лікують.
