Батьки прагнуть забезпечити своєму малюкові найкращі умови для розвитку. І, звичайно, хочуть бачити його у майбутньому успішною людиною. Але часто через незнання припускаються помилок, які гальмують здібності дитини до мислення та формування міжпівкульних зв’язків. Як цього уникнути?
В основі процесу набуття нових знань, умінь та навичок лежить орієнтовний рефлекс — вроджена біологічна та соціальна пізнавальна потреба. Або, простіше кажучи, інтерес — «що це таке?».
Сам процес пізнання відбувається через всі види аналізаторів: руховий, тактильний, слуховий, зоровий, нюховий, смаковий – з самого моменту народження дитини. Немовля пізнає світ, повзаючи, торкаючись, пробуючи на смак, мацаючи, відчуваючи, чуючи. Тим самим мозок отримує інформацію про зовнішнє середовище, готується до складніших процесів, таких, наприклад, як мова.
Підготовка до вимови звуків і слів
Перша базова потреба – це харчова. Але одночасно в процесі грудного вигодовування він також тренує великий м’яз на обличчі – круговий. Подивіться, скільки зусиль немовля прикладає для того, щоб висмоктувати молоко! Тим самим відбувається м’язовий тренінг, який готує дитину до виголошення звуків надалі.
Малюк, у якого ще немає лепетних слів, росте, слухаючи батьків. Тому дуже важливо, щоб дорослі якнайбільше розмовляли з ним. До чотирьох місяців у дитини виникає «гуління», потім белькотіння, далі з’являються перші слова.
Ходунки чи повзання?
Природою задумано, щоб дитина повзала. Але багато батьків прагнуть відразу посадити її в ходунки, щоб забезпечити мобільність, минаючи стадію пересування рачки. Але чи варто це робити? Ні. Повзання допомагає формувати міжпівкульні зв’язки, адже воно забезпечує реципрокність (рефлекторний механізм регулювання рухів, який забезпечує скорочення однієї групи м’язів і одночасне розслаблення іншої, що діє в зворотному напрямку) дій – дуже важливий механізм розвитку мозку.
Рухаючись рачки, малюк ручками промацує весь простір навколо. Він бачить, коли, куди і як йому підлізти, тобто повзання в результаті виробляє навичку орієнтації тіла в просторі.
Своєчасна відмова від гомогенної їжі
Ось дитина стала на ніжки і потроху, за допомогою мами, починає ходити. Поступово її переводять із грудного вигодовування на годування іншою їжею. На превеликий жаль, сучасні батьки вважають, що дитина може подавитися, поперхнутися, і дуже довго дають дитині гомогенізовану їжу.
Але подібний підхід лише шкодить, тому що вживання твердої їжі — це також тренінг м’язів. Спочатку мімічні м’язи та м’язи артикуляційного апарату немовляти тренувалися за допомогою грудного вигодовування. Наступний етап – це жування та ковтання твердої їжі.
У нормі дитина без грубої патології, пройшовши ці фізіологічні етапи, опановує всі звуки рідної мови до п’яти років, крім звуків пізнього онтогенезу (Л і Р).
Тверда їжа, повзання та велосипед: як ці речі впливають на розвиток дитини?
Велосипед – ідеальний тренажер
Що ще може допомогти малюкові в розвитку? Один із дієвих, важливих та потрібних способів – це велосипед. Адже він ідеальний тренінг для мозку. Уявіть собі, який обсяг роботи мозок дитини виконує одночасно: потрібно сидіти прямо, тримати кермо, зберігати рівновагу, знати, куди їхати.
І при цьому ще й крутити педалі, тобто чинити, як уже говорилося вище, реципрокні дії. Подивіться, який тренінг здійснюється лише завдяки велосипеду.
Активні ігри – запорука гармонійного розвитку дитини
Сучасні діти мешкають в іншому інформаційному полі. Нашому поколінню, щоб пізнати світ, потрібно було відвідувати бібліотеку, ходити в ліс, досліджувати, отримувати відповіді на запитання за допомогою розпитувань чи емпіричним шляхом. Зараз дитині достатньо натиснути дві кнопки — і вся інформація з’явиться у неї на екрані комп’ютера.
Тому все більше дітей потребує корекційної допомоги. Стрибання, бігання, лазіння, хованки — усі ці ігри безпосередньо спрямовані на розвиток мозку, хоч і несвідомо. Тому сучасним батькам дуже важливо займатися насамперед руховими практиками.
Чому? Тому що, коли ми рухаємося, імпульси від м’язів надходять в першу чергу в лобову частку (центр загальної рухової моторики) і поширюються на довколишні ділянки кори, активізуючи мовний руховий центр (центр Брока), який також знаходиться в лобовій частині.
Уміння спілкуватися, висловлювати свої думки, володіння зв’язною мовою дуже важливе для успішної соціалізації дитини. Тому необхідно приділити розвитку даної навички найпильнішу увагу.
